Перейти до основного вмісту

Про нових членів ВККС та ВРП: що насправді відбувалось під час З’їзду адвокатів (відео)

Те, що результати V З’їзду адвокатів будуть, мінімум, обговорюватись, а максимум, то ще й оскаржуватись в суді, було зрозуміло ще задовго до його проведення.

Першими про «зраду» почали волати адвокати з так званої «групи Рафальської» в соцмережі Фейсбук. Ось лише один зі скріншотів.

2

Згодом на допомогу «невдоволеним» адвокатам прийшли й активісти, на кшталт Шабуніна, Лещенка та інших постійних «ведучих» 24 каналу, які провели свою масовану атаку в ЗМІ.

3

Для розуміння процитуємо декілька заголовків від провідних медіа: «Гречківський незаконно намагається переобратися до Вищої ради правосуддя, - адвокат», «Суддя про повторне обрання Гречківського до складу ВРП: "це підірве авторитет влади в цілому", "Правова шпарина!" - Бойко розкритикував плани Гречківського на ВРП» та багато інших і аналогічних.

До речі, активність ця була дуже прогнозованою, оскільки за інсайдерською інформацією ще за декілька тижнів до проведення з’їзду в кулуарах ВККС (на тому поверсі, де свої зустрічі проводить Громадська Рада Доброчесності) члени ГРД говорили про те, що мають зробити усе, аби лише не допустити П.Гречківського до складу Вищої Ради Правосуддя. Обіцянку свою активісти виконали на відмінно – кількість бруду та замовних матеріалів напередодні З’їзду адвокатів була більш ніж достатньою. Принагідно зауважимо, що задля такого результату колишні вороги навіть заключили певне перемир’я – так, широко відомий у вузьких колах адвокат Ростислав Кравець навіть перестав «нападати» на ГРД, як він це робив системно останні декілька років. Натомість активісти дуже активно стали підтримувати саме адвокатську реформу, яка за іронією долі є складовою тієї самої судової реформи, результатами якої ті ж такі активісти не дуже й задоволені.

І от тепер З’їзд вже відбувся, членами ВРП були обрані Павло Гречківський та Олексій Маловацький, членом ВККС – Олександр Дроздов, але пристрасті в мережі Інтернет не тільки не вщухають, а лише посилюються з кожним днем.

Насамперед, проаналізуємо, що і як відбувалося під час З’їзду насправді. Для цього краще переглянути ось це відео.


А далі почнемо розбирати більш детально ті всі закиди, які розпочалися після З’їзду.

На сьогоднішній день найбільше «горить» дописувачам та адміністраторам фейсбук групи «Рада адвокатів України».

1

І ще виданню «Лівий берег», журналіст якої дуже вдало використала окремі цитати в конкретному контексті. Проте замовник і споживач цього витвору пера очевидний.

6

Як не дивно, але лейтмотив усіх «звинувачень» та закликів «не йти на компроміс із совістю і не переобирати Гречківського» був надзвичайно простий, їх можна умовно поділити на дві групи: 1) Гречківський – шахрай і «велика риба корупції», бо так колись сказав Луценко, 2) ані Гречківського, ані Маловацького не можна обирати членом ВРП, бо існує законодавча заборона щодо «повторного строку повноважень».

Щодо «великої риби корупції», то краще за будь-які слова переглянути ось це відео з Дмитром Сусом.


Що стосується повторного строку, то тут є не те що правова шпарина, але досить велика правова прірва, в якій зникнуть будь-які зауваження з боку глашатаїв справедливості від Рафальської.

Йдеться про результати експертиз, які були роздані делегатам З’їзду в якості роздаткових матеріалів: а саме - висновки Інституту держави і права імені Корецького та Інституту законодавства при Верховній раді, і наукова експертиза незалежного експерта - доктора юридичних наук Юрія Волошина.

6

В цих документах йдеться про наукове тлумачення ч. 5 ст. 131 Конституції України та ч. ст 2. 5 Закону України "Про Вищу раду юстиції", згідно з яким одна і та ж особа не може займати посаду члена Вищої ради правосуддя два терміни поспіль. Власне, дослідження стосувалося того, чи застосовуються ці обмеження до членів Вищої ради юстиції, обраних в цей орган на підставі закону "Про право на справедливий суд" від 27.02.2015 року. Зазначається, що висновок Інституту Корецького тлумачить ці обмеження законодавства як такі, що застосовуються до осіб, які були обрані (призначені) до Вищої ради правосуддя після 15 березня 2017 - день створення Вищої ради правосуддя і здійснюють свої повноваження протягом чотирирічного терміну.

Експертиза ґрунтується на комплексному аналізі законодавства - власне законі про ВРП, Конституції України, в редакції від 30.09.2016, рішенні Конституційного суду у справі N 1-7 / 99 від 9 лютого 1999 та від 25 грудня 2003 року № 22-рп / 2003, законі "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998, рішенні Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 № 11/0 / 15-17, Конституції України в редакції від 22.02.2014 року, законах "Про відновлення довіри до судової влади в Україні "від 08.04.2014 року та "Про внесення змін до Конституції України" (щодо судочинства) "№ 1401-VIII від 02.06.2016 року.

8

Посилаючись на рішення КСУ, положення Конституції та загальновизнані принципи права, вчені відзначили, що Конституція, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. "Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності", - йдеться у висновку інституту Корецького.

З вказаного випливає, що дія норми частини другої статті Закону "Про Вищу раду юстиції" щодо обмеження одній й ті ж особі займати посади члена Вищої ради правосуддя два строки підряд може бути застосоване лише на майбутнє - тобто, регулює обрання членів ВРП з 5 січня 2017 р., з дати набрання чинності цього закону. Закон чітко не встановлює, що положення частини другої статті 5 Закону № 1798-VIII застосовується до осіб, які були призначені членами Вищої ради юстиції на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" в редакції закону "Про право на справедливий суд" від 27 лютого 2015 р. № 22/98-ВР.

Експерти також порівняли конституційні повноваження Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя, і вважають, що ВРП наділена повноваженнями, яких не було у Вищої ради юстиції, і які раніше були віднесені до компетенції інших органів державної влади. Тобто, Вища рада правосуддя є новим органом у судовій системі України. Зокрема, Вища рада юстиції була створена на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР, в цей же день була зареєстрована як юридична особа і припинена як юридична особа 15 березня 2017 року. У свою чергу, Вища рада правосуддя була створена 15 березня 2017 р. після припинення Вищої ради юстиції на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" від 21 грудня 2016 № 1798-VIII, який набрав чинності 5 січня 2017 року.

7

Отже, згідно з експертними висновками, з моменту створення державного органу - Вищої ради правосуддя, не існує державного органу - Вищої ради юстиції, повноваження якої були припинені 15 березня 2017 року, а Вища рада правосуддя є новим органом у судовій системі України, який наділений унікальними, лише їй притаманними повноваженнями.

До речі, в цьому аспекті дуже прикольно прослідкувати, як колеги-журналісти вправно роблять акценти на потрібних «лівих» дрібницях.

Ось цитата зі статті Вікторії Матоли:

«Ми чітко бачимо наміри авторів законопроекту розділити адвокатуру на «маленькі князівська», які будуть занадто слабкі для того, щоби протистояти наступу на адвокатуру… Ми чітко бачимо намір перетворити адвокатів на статистів, маріонеток з декоративною функцією…», – пафосно говорила вона.

Згадала Ізовітова і Олексія Філатова, заступника голови Адміністрації президента, з яким «веде війну» щодо законопроекту уже більше року. «З кожного питання ми могли висловитися лише протягом двох хвилин…», – апелювала вона до адвокатів, які то уважно слухали її, то перешіптувалися. Мабуть, як «перемогу», Ізовітова назвала те, що «п’ять місяців невідкладний законопроект чекає внесення в порядок денний».

Не приховувала своєї прихильності до Гречківського і Маловацького. Ізовітова почала розповідати свою біографію, нагадавши присутнім, що тричі обиралася на посаду члена ВРЮ, 16 років працювала на цій посаді. І провела невеликий лікбез щодо повноважень ВРЮ, хронологію змін до законодавства, а також рішень з’їзду адвокатів, де були обрані члени ВРЮ.

Риторика голови НААУ щодо можливості нинішніх членів ВРП претендувати на ту ж посаду співпадала з коментарями самих кандидатів. Правда, її виступ вразив не всіх присутніх: затвердили його 165 делегатів зі 181».

Щодо пафосного виступу Ізовітової, то краще кожен зробить висновок самостійно, але наприклад я там бачу констатацію факту, але не пафос.


А от окремі деталі прокоментую вже від себе.

Щодо п’яти місяців «відкладення проекту 9055», то це й справді можна вважати перемогою, бо інакше, якби проект прийняли ще в жовтні 2018 року, то напевне З’їзд вже проходив би під «дудку» О.Філатова. Окрім того, якщо проект 9055 не буде розглянутий до кінця повноважень нинішнього Президента (як суб’єкта законодавчої ініціативи), то такий проект відповідно до регламенту ВР взагалі буде знятий з порядку денного. Тому, це й справді перемога адвокатів, які боряться за свою незалежність. Про це до речі, дуже емоційно сказав і голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош, у своїх коментарів після З’їзду.


Цікаво, що самого О.Фазекоша журналістка LB.ua також вирішила «прошерстити», намагаючись розповісти про нього у досить ієзуїтський спосіб, наводячи цитати, вирвані з контексту.

Наприклад, «Не даючи себе перебити, Фазекош першим зачепив питання про звільнення одного з членів Вищої кваліфкомісії суддів Павла Луцюка, на заміну якому, до слова, на з’їзді планувалося обрати представника від адвокатури. Правда, до завершення його повноважень залишалося ще чотири місяці. Ставало очевидним, що керівництво НААУ хоче прискорити цей процес. «Він (Луцюк – LB.ua) з власних амбіцій скоїв злочин з очевидними наслідками по 358 (підроблення документів) і 366 (службовою особою) (статтях Кримінального кодексу – LB.ua)… Як ми можемо держати такого чоловіка», – апелював до адвокатів Фазекош. «Не нада… Я знаю, Луцюк проводив роботу. Але Закарпаття не може терпіти в ВККС людину, яка скоїла очевидний злочин», – ніби забувши про презумпцію невинуватості, кричав він».

Однак, пані Матола змовчала як про те, що в роздаткових матеріалах була й інша інформація щодо Павла Луцюка, так і про те, що Олексія Фазекоша підтримала більшість делегатів З’їзду, тому казати, що це якесь замовлення чи «випробування» від Ізовітової трохи необачно, бо інакше можна образити з півтори сотні адвокатів, які голосували за відставку П.Луцюка та обрання замість нього О.Дроздова.

Також трохи відірваною від правди стало й твердження «Лівого берега» про те, що суддів не було чути, а Лесі Яровій та Юрію Гломбу довелося кричати. Так, дійсно, деяким адвокатам настільки вже остогидла вся ця судова реформа, що вони й справді не хотіли слухати будь-кого з суддів, але не тому, що були проти того, що цей суддя каже, а просто з принципу – бо, наприклад, ще ніхто ніколи не чув, щоб адвокатам давали слово під час З’їзду суддів. Хоча, чесно кажучи, свистіли і кричали саме ті адвокати, які не бажали розглядати питання по П.Луцюку. Проте і Ярова, і Гломб врешті-решт, виступили і донесли свою позицію. Підкреслю, свою власну позицію, а не нав’язану кимось.

Наприклад, ось виступ судді Голованівського райсуду Кіровоградської області Лесі Ярової.


А от щодо інформації від Юрія Гломба, то тут краще навіть не відео переглядати, а перечитати його звернення до РАУ.

щг235

Після цього, напевне кожен сам зробить висновки, наскільки правий був Олексій Фазекош, коли говорив про те, що слід негайно звільнити Павла Луцюка з посади члена ВККС. 

Підсумовуючи ж, можна зазначити, що адвокати завжди і у всьому докопаються до істини, а вже чи устоїть вона в судах залежить дуже від багатьох чинників. Хоча, на мій погляд, для того, аби «зламати» рішення V З’їзду адвокатів, пороху не вистачить ні в кого…

Сергій Козлов, журналіст

 

Залишити коментар